Не встиг, як слід засіяти в сєверодонецькому «Хіміку», як селекціонери луганської «Зорі» відразу пригледіли талановитого форварда. Прекрасні фізичні дані плюс фанатичне бажання відкривали перед Олександром непогані перспективи. У ті роки багато перспективних молодих хлопців з області пробували свої сили в головній команді. Але пробитися в основний склад «Зорі» не судилося. Провівши два непоганих сезону у першій лізі за «Волгу» (Калінін), потім виступав за команди другої ліги. Згодом став інвалідом - отримані раніше травми призвели до ампутації обох ніг.